Кого не допустять до Національного пантеону та на які злочини діє обмеження

В Україні готують запуск нового масштабного проєкту у сфері державної меморіалізації – Українського національного пантеону. Відповідний законопроєкт №15360 «Про Український національний пантеон» Президент подав до Верховної Ради 28 червня 2026 року.

Ініціатива передбачає створення окремого загальнонаціонального меморіального комплексу в Києві, а також зміну підходів до вшанування видатних українців – від критеріїв відбору до процедури перепоховання та державних церемоній.

Що таке Український національний пантеон

Законопроєкт визначає Пантеон як державний простір пам’яті, який перебуватиме у виключній власності держави та не підлягатиме приватизації чи передачі в оренду. Його основна ідея – сформувати місце, де на загальнодержавному рівні вшановуватимуть осіб, які зробили визначний внесок у розвиток України, її незалежність, культуру, науку, військову справу та суспільне життя.

Передбачається, що Пантеон стане частиною державного протоколу. Саме тут можуть проводитися офіційні церемонії, зокрема вручення найвищих державних нагород, а також військові поховання з почестями.

Кого пропонують вшановувати

Документ визначає широкий перелік категорій осіб, які можуть бути вшановані в Пантеоні. Серед них: правителі історичних українських державних утворень – від Русі до УНР, ЗУНР, Української Держави та Карпатської України, президенти України (за винятком усунених в порядку імпічменту), головнокомандувачі українських військових формувань різних періодів, керівники Збройних сил України під час війни за незалежність, особи, які зробили винятковий внесок у державотворення, оборону, розвиток науки, культури, мистецтва, спорту, мови та громадянського суспільства, лауреати Нобелівської премії, діячі світового рівня, чия діяльність була пов’язана з Україною.

Таким чином, ідеться не лише про військових чи політичних діячів, а й про представників культури, науки та інших сфер.

Хто не зможе бути вшанований

Водночас законопроєкт передбачає і чіткі обмеження. У Пантеоні не зможуть бути вшановані особи, які: мають обвинувальні вироки за злочини проти національної безпеки або злочини проти миру, підпадають під дію законів про декомунізацію та засудження тоталітарних режимів, підпадають під обмеження законодавства щодо заборони пропаганди російського тоталітарного режиму та агресії РФ.

Фактично це узгоджує майбутню систему пам’яті з уже чинною політикою декомунізації та деколонізації.

Умови перепоховання

Окремий блок законопроєкту стосується перепоховань. Передбачається, що рішення ухвалюватимуться не автоматично, а лише за наявності визначених підстав, зокрема: якщо місце поховання перебуває під загрозою або у незадовільному стані, якщо йдеться про державне вшанування на найвищому рівні, якщо поховання розташоване за межами України.

Загальне правило – перепоховання можливе не раніше ніж через 20 років після смерті. У виняткових випадках цей строк може бути скорочено, але лише за висновком спеціального дорадчого органу. Обов’язковою залишається й згода родичів. Без неї процедура не може бути ініційована.

Попередній розгляд здійснюватиме спеціальний колегіальний дорадчий орган, до якого увійдуть історики, науковці, експерти та представники громадськості. Остаточне рішення пропонується закріплювати не указами чи постановами, а законом України – тобто кожен випадок має затверджувати Верховна Рада.

Електронний формат і взаємодія держави

Законопроєкт передбачає значну цифровізацію процесів: створення електронного реєстру, використання «Дії» та спеціального кабінету персонального військового обліку. Йдеться про автоматизований обмін даними між державними органами, ТЦК та іншими реєстрами, а також електронне подання повідомлень про зміни облікових даних. Окремо закріплюється щорічне звіряння даних між роботодавцями та ТЦК або відповідними органами.

Зміни у законодавстві

Законопроєкт про Український національний пантеон передбачає внесення змін до статті 20 Земельного кодексу України, якими встановлюється спеціальний правовий режим використання земельних ділянок. Зокрема, пропонується передбачити, що будівництво та функціонування Українського національного пантеону не потребуватиме зміни цільового призначення земельної ділянки, категорії земель або функціонального використання території.

Такий виняток застосовуватиметься у разі, якщо земельна ділянка використовується як спеціальна форма меморіального, церемоніального, культурно-історичного, естетичного, виховного, просвітницького, рекреаційного або репрезентативного використання території.

Проєкт про Український національний пантеон пропонує запровадити окремий містобудівний режим для його будівництва та функціонування. Згідно з пропонованими змінами до розділу V «Прикінцеві положення», розміщення Пантеону визнаватиметься належним використанням територій, визначених містобудівною документацією, і не потребуватиме внесення змін до такої документації виключно у зв’язку з його створенням.

Окремо передбачається, що містобудівні умови та обмеження для проєктування об’єктів Пантеону надаватимуться уповноваженим органом містобудування та архітектури на підставі результатів відкритого міжнародного або всеукраїнського архітектурного конкурсу. При цьому такі умови визначатимуться відповідно до спеціального закону про Пантеон і без урахування вимог містобудівної документації на місцевому рівні.

Фактично для Пантеону пропонується створити окремий правовий режим, який відрізнятиметься від стандартних містобудівних та земельних процедур.

На уряд покладається ключова організаційна роль: від визначення замовника будівництва до затвердження порядку архітектурного конкурсу, державних церемоній та формування дорадчого органу. Також Кабмін має розробити порядок функціонування Пантеону та забезпечити приведення нормативної бази у відповідність до нового закону.

Що це означає на практиці

У разі ухвалення законопроєкту Україна отримає нову державну систему меморіалізації, яка об’єднає історичних постатей різних епох – від княжої доби до сучасності – в єдиному національному просторі пам’яті.

Проєкт також змінює підхід до державного вшанування: він стає більш формалізованим, юридично врегульованим і прив’язаним до парламентських рішень. Остаточне рішення щодо законопроєкту ухвалюватиме Верховна Рада під час його розгляду, і його положення ще можуть бути змінені.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» раніше повідомляла про те, що Президент Володимир Зеленський повідомив про початок роботи зі створення Пантеону видатних українців.