Чоловік із прогресуючим псоріазом просив суд захистити його від мобілізації — що вирішила апеляція
Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив, що самих лише припущень про можливу мобілізацію недостатньо для забезпечення позову. Якщо особа оскаржує бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії щодо нерозгляду медичних документів та неприйняття рішення про ступінь придатності до військової служби, суд не застосує такий захід забезпечення позову, як заборона ТЦК вчиняти мобілізаційні заходи, якщо позивач не доведе наявності передбачених законом підстав. Крім того, запропонований спосіб забезпечення позову має відповідати предмету спору.
Суд також наголосив, що під час вирішення питання про забезпечення позову не встановлює медичні діагнози і не визначає придатність особи до військової служби. Його завдання полягає у перевірці того, чи існують визначені Кодексом адміністративного судочинства України підстави для застосування заходів забезпечення позову до ухвалення рішення у справі.
Обставини справи
Громадянин звернувся до суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії ЗСУ. Він просив визнати протиправною бездіяльність ЦВЛК щодо ненадання відповіді на його заяву у встановлений законом строк та неприйняття рішення за поданими медичними документами, а також зобов'язати комісію розглянути ці документи і визначити ступінь його придатності до військової служби з урахуванням усіх діагнозів та медичних матеріалів.
Під час розгляду справи позивач подав заяву про забезпечення позову. Він просив тимчасово зобов'язати органи ТЦК та СП утриматися від вчинення дій щодо його призову на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили рішенням у справі, а також заборонити Центральній ВЛК та підпорядкованим їй військово-лікарським комісіям ухвалювати рішення щодо його придатності без урахування актуальних медичних документів.
Позивач обґрунтовував заяву тим, що через бездіяльність ЦВЛК не має офіційного рішення щодо придатності до військової служби, а тому існує ризик його незаконної мобілізації до завершення судового розгляду.
Крім того, він посилався на те, що раніше щодо нього вже вчинялися певні дії з боку ТЦК та поліції. Зокрема, за його твердженням, у 2025 році ТЦК звернувся до Національної поліції щодо його розшуку у зв'язку з незавершеним проходженням ВЛК, після чого у системі «Оберіг» («Резерв+») він отримав статус «В розшуку». Також, за його словами, працівники поліції та ТЦК зупинили його автомобіль і намагалися примусово доставити його для проходження ВЛК. Окремо позивач зазначав, що має псоріаз у прогресуючій стадії, що, на його думку, створює ризики для здоров'я.
Чому суди відмовили
Київський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову. Суд зазначив, що позивач не надав доказів того, що на момент звернення із заявою щодо нього здійснювалися конкретні мобілізаційні заходи або існувала реальна загроза призову на військову службу.
Суд першої інстанції також звернув увагу, що предметом справи 320/59356/25 є бездіяльність Центральної ВЛК щодо нерозгляду медичних документів і неприйняття рішення за ними, а не дії чи рішення, пов'язані з мобілізацією або проходженням ВЛК. Тому запропонований спосіб забезпечення позову виходить за межі предмета спору.
Позиція апеляційного суду
Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з такими висновками.
Колегія суддів нагадала, що забезпечення позову допускається лише за наявності визначених законом підстав. Зокрема, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду чи ефективний захист прав позивача, або коли очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
На думку суду, доводи про можливу майбутню мобілізацію ґрунтуються лише на припущеннях. Адміністративний суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які можуть бути порушені в майбутньому. Саме по собі можливе настання негативних наслідків, навіть якщо особа оцінює їх як імовірні, не є достатньою підставою для забезпечення позову. При цьому апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 6 вересня 2019 року у справі № 826/13306/18.
Суд також зазначив, що наявність у позивача псоріазу сама по собі не є безумовною підставою для забезпечення позову. Питання про те, як стан здоров'я впливає на придатність особи до військової служби, повинно вирішуватися під час розгляду спору по суті, а не на стадії вирішення питання про забезпечення позову.
Водночас колегія суддів наголосила, що суд не встановлює медичні діагнози і не визначає придатність до військової служби. Він перевіряє, чи дотрималася військово-лікарська комісія вимог закону та процедури. Якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення, суд може скасувати неправомірне рішення ВЛК та зобов'язати провести повторний медичний огляд з урахуванням наявних медичних документів.
Рішення суду
Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду про відмову у забезпеченні позову — без змін. Постанова набрала законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках і строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
