Матір потребує постійного догляду, але є тітка та бабуся: чи стане це підставою для відмови військовому у звільненні
Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції, який визнав протиправною відмову військової частини у звільненні мобілізованого військовослужбовця, який просив припинити службу для постійного догляду за матір'ю з інвалідністю ІІ групи. Суд дійшов висновку, що сама по собі наявність інших родичів не свідчить про існування осіб, які можуть здійснювати постійний догляд, якщо матеріали справи підтверджують протилежне.
Суди встановили, що військовослужбовець подав рапорт разом із повним пакетом документів, які підтверджували інвалідність матері, її потребу у постійному сторонньому догляді, а також відсутність інших осіб, здатних забезпечити такий догляд. Чоловік матері сам потребує постійного догляду, інших дітей вона не має, а її мати та сестра проживають окремо, не є членами її сім'ї та не пов'язані з нею спільним побутом.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про протиправність відмови військової частини. Водночас він зазначив, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання військової частини повторно розглянути його рапорт про звільнення та прийняти рішення з урахуванням правових висновків суду.
Обставини справи
Позивач був призваний на військову службу під час мобілізації у березні 2022 року. У липні 2025 року він подав командиру військової частини рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Підставою він зазначив необхідність постійного догляду за матір'ю, яка має інвалідність ІІ групи та, відповідно до висновку ЛКК, потребує постійного стороннього догляду.
Разом із рапортом військовослужбовець надав документи, що підтверджували родинні зв'язки, інвалідність матері, її потребу у постійному сторонньому догляді, відсутність інших дітей, а також те, що чоловік матері сам є невиліковно хворою особою, не здатною до самообслуговування і також потребує постійного стороннього догляду.
Військова частина відмовила у звільненні, пославшись на те, що у матері військовослужбовця є інші родичі — мати та рідна сестра, які, на думку командування, могли б здійснювати догляд.
Не погодившись із такою відмовою, військовослужбовець звернувся до адміністративного суду.
Що встановили суди
Івано-Франківський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов. Восьмий апеляційний адміністративний суд погодився з цим висновком.
Колегія суддів зазначила, що позивач дотримався встановленої процедури подання рапорту та надав усі документи, необхідні для підтвердження підстав звільнення.
Під час розгляду справи суди встановили, що матір позивача дійсно потребує постійного стороннього догляду, інших дітей у неї немає, її чоловік сам потребує постійного стороннього догляду, а мати та сестра проживають окремо, не є членами її сім'ї та не пов'язані з нею спільним побутом. За таких обставин суд дійшов висновку, що матеріали справи підтверджують відсутність інших осіб, які могли б здійснювати постійний догляд за жінкою.
Правова позиція суду
Апеляційний суд зазначив, що за встановлених у справі обставин позивач відповідає всім умовам, передбаченим підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Колегія суддів наголосила, що за таких обставин закон не передбачає альтернативних варіантів вирішення питання за рапортом військовослужбовця.
Окремо суд у справі 300/5900/25 звернув увагу на принцип in dubio pro persona («у разі сумніву — на користь людини»), відповідно до якого у випадку неоднозначного тлумачення норм права перевага має надаватися тому підходу, який забезпечує найбільш ефективний захист прав людини. Колегія зазначила, що такий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду.
Що вирішив суд
Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу військової частини без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду — без змін.
Таким чином, військова частина повинна повторно розглянути рапорт військовослужбовця про звільнення з військової служби та прийняти рішення з урахуванням правових висновків, викладених у судовому рішенні. Постанова набрала законної сили.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
