Правова невизначеність у розмінуванні: чому засіяне поле не означає безпечну територію

Гуманітарне розмінування в Україні поступово перетворюється не лише на технічне, а й на складне правове питання. Попри наявність державних стандартів, операційних процедур і сертифікованих операторів, у практиці правоохоронних органів та судів досі немає усталених підходів до оцінки виконаних робіт, визначення відповідальності та тлумачення окремих понять. У Національній асоціації адвокатів України наголошують, що масштаби забруднення територій та розвиток сфери протимінної діяльності потребують формування чітких правових правил і єдиних підходів до застосування законодавства.

За оцінками фахівців, забрудненими або потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами залишаються від 138 до 175 тисяч квадратних кілометрів території України. У зв’язку з цим постає питання створення зрозумілої правової бази для роботи операторів протимінної діяльності, державних органів, правоохоронців, аграріїв та інших користувачів земель.

Гуманітарне розмінування потребує чітких правових правил

Як зазначають у НААУ, сфера гуманітарного розмінування вже має значний масив технічних стандартів, регламентів та операційних процедур. Водночас правове регулювання продовжує формуватися та потребує подальшого вдосконалення з урахуванням масштабів мінного забруднення та практичних викликів, з якими стикається Україна.

Фахівці звертають увагу, що сьогодні країна фактично формує нову правозастосовчу практику на стику кримінального права, міжнародного гуманітарного права та технічних стандартів. При цьому застосування нормативних актів може створювати ризики надмірної криміналізації професійних процесів у сфері гуманітарного розмінування.

Чим гуманітарне розмінування відрізняється від військового

У НААУ нагадали, що військове, оперативне та гуманітарне розмінування є різними правовими інститутами.

Гуманітарне розмінування розглядається як діяльність господарського характеру, яку здійснюють сертифіковані оператори протимінної діяльності з метою повного вивільнення територій для безпечного соціально-економічного та аграрного використання.

При цьому йдеться не про одну окрему дію, а про комплексний технологічний процес, який включає:

• нетехнічне обстеження;
• технічне обстеження;
• очищення території;
• маркування;
• зовнішній контроль якості.

Фахівці наголошують, що кожен із цих етапів є обов’язковою складовою процесу вивільнення території та не може бути довільно пропущений.

Чому відсутність знайдених мін не означає відсутність роботи

Окрему увагу приділено питанню обґрунтованості витрат на проведення обстежень.

У НААУ зазначають, що неможливо оминути нетехнічне й технічне обстеження та перейти одразу до очищення і контролю якості. Тому витрати оператора на проведення таких робіт є обґрунтованими навіть тоді, коли за результатами обстеження не було виявлено або знешкоджено жодної міни.

Такі роботи підтверджують надання послуги із забезпечення безпеки, а не лише факт виявлення чи знищення вибухонебезпечних предметів.

Чи можна виключити землю з реєстру забруднених територій після обробки поля

Одним із ключових питань є визначення статусу земельних ділянок, внесених до реєстру забруднених або ймовірно забруднених територій.

Фахівці підкреслюють, що ні оброблення земельної ділянки, ні засіяне поле, ні зібраний урожай, ні довідка від підприємства чи фермера не можуть бути підставою для виключення ділянки з реєстру.

Для зміни статусу території необхідно пройти встановлений законодавством комплекс заходів протимінної діяльності.

Чому виникають суперечки навколо безпечності земель

У НААУ звертають увагу на різницю між побутовим і професійним розумінням розмінування.

Поширеним є уявлення, що якщо земельна ділянка обробляється або використовується для господарської діяльності, то вона автоматично є безпечною. Водночас державні стандарти гуманітарного розмінування передбачають зовсім інший підхід.

Зокрема, можлива ситуація, коли територія за даними відповідних інформаційних систем вважається забрудненою, але фактично використовується аграріями. У такому випадку оператор не може підтвердити її безпечність без проведення належної перевірки.

Якщо гарантія безпечності буде надана без проходження встановлених процедур, а в майбутньому на цій території станеться підрив, можуть виникнути питання щодо відповідальності оператора. Водночас проведення обстеження на вже обробленому полі також може ставати предметом додаткових перевірок та юридичних оцінок.

Що означає поняття «фіктивне розмінування»

У НААУ також звернули увагу на використання словосполучення «фіктивне розмінування».

Зазначається, що цей термін дедалі частіше використовується у спорах, пов’язаних із гуманітарним розмінуванням, однак його зміст залишається недостатньо визначеним.

Фахівці наголошують, що окремі вироки у кримінальних провадженнях можуть у подальшому використовуватися під час розгляду інших спорів. Водночас такі рішення не обов’язково встановлюють вину операторів протимінної діяльності або їхніх посадових осіб.

Тому для належної правової оцінки кожної ситуації необхідно досліджувати конкретні обставини та доводити наявність усіх ознак відповідного правопорушення.

Які законодавчі зміни пропонують для сфери розмінування

Серед можливих напрямів удосконалення законодавства називають доопрацювання законопроєкту №15108-1, а також внесення змін до Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу.

Крім того, пропонується:

• закріпити спеціальні норми щодо огляду місця події у зонах мінної небезпеки;
• запровадити окремий вид судової експертизи у сфері протимінної діяльності;
• створити компенсаційний механізм для цивільних осіб, які постраждали від мін та інших вибухонебезпечних предметів.

У НААУ також зазначають, що протимінна діяльність у цьому контексті має ознаки господарської діяльності, оскільки одні суб’єкти надають послуги або виконують роботи, а інші оплачують їх. Відповідно, можливі порушення мають оцінюватися за загальними принципами права, а підставою для кримінальної відповідальності може бути лише доведений склад кримінального правопорушення.

У Національній асоціації адвокатів України наголошують, що подальше вдосконалення законодавства та формування сталої правозастосовчої практики допоможуть уникнути різного трактування процедур гуманітарного розмінування, забезпечити правову визначеність для операторів і сприятимуть безпечному поверненню забруднених територій до повноцінного використання.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.