Випробувальний термін на роботі: коли роботодавець має право звільнити працівника
Під час прийому на роботу роботодавець може встановити випробувальний строк для перевірки професійної придатності працівника, його здатності виконувати посадові обов’язки та взаємодіяти в колективі.
Як говориться у статті 26 Кодексу законів про працю України (КЗпП), встановлення випробування є правом роботодавця, а не обов’язком. Воно застосовується лише за взаємною згодою сторін і обов’язково фіксується у наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу, а також у трудовому договорі. Підписуючи наказ, працівник підтверджує згоду з цією умовою.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КЗпП України, випробування не встановлюється таким категоріям працівників:
- особам до 18 років;
- молодим робітникам після закінчення навчальних закладів;
- молодим спеціалістам після закінчення закладів вищої освіти;
- особам, звільненим із військової або альтернативної служби;
- особам з інвалідністю, направленим на роботу;
- особам, обраним на посаду;
- переможцям конкурсного відбору;
- особам після стажування з відривом від основної роботи;
- вагітним жінкам;
- одиноким матерям, які мають дитину до 14 років або дитину з інвалідністю;
- працівникам за строковим трудовим договором до 12 місяців;
- працівникам на тимчасових та сезонних роботах;
- внутрішньо переміщеним особам.
Також випробування не застосовується при переведенні на інше підприємство або в іншу місцевість, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
В умовах воєнного стану діють окремі правила. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», умова про випробування може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
Це означає, що під час воєнного стану випробування може бути застосоване навіть до тих осіб, для яких у мирний час воно заборонене.
Згідно зі ст. 27 КЗпП України, строк випробування не може перевищувати:
- для робітників — 1 місяць;
- для інших працівників — 3 місяці;
- в окремих випадках (за погодженням з профспілкою) — до 6 місяців.
Роботодавець може встановити коротший строк, але не має права перевищувати встановлені законом межі.
Як раніше писала «Судово-юридична газета», під час воєнного стану трудові відносини зазнали певних змін, однак питання встановлення випробувального терміну для працівників залишається актуальним для роботодавців. Важливо враховувати чинні норми законодавства.
Згідно зі ст. 2 ЗУ від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», умова про випробування може встановлюватися для будь-якої категорії працівників (навіть для тих, кому раніше це було заборонено КЗпП). Дозволено наймати працівників, які ще не оновили дані, не стоять на обліку або мають неналежні військово-облікові документи – на період проходження випробувального терміну. Це не вважається порушенням з боку посадових осіб підприємства.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
