Банк заблокував рахунки пенсіонерки з ТОТ через підозру у шахрайстві: що вирішив Верховний Суд
Першою судовою палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 331/194/25 від 1 липня 2026 року розглянуто спір щодо правомірності тимчасового блокування банком рахунків і доступу до дистанційного банківського обслуговування клієнта, який перебував на тимчасово окупованій території України.
Суд визначив, у яких випадках банк як суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право застосовувати обмеження та вимагати повторної ідентифікації клієнта.
Обставини справи
Позивачка — пенсіонерка та внутрішньо переміщена особа, яка отримувала пенсію через АТ «Ощадбанк», звернулася до суду після того, як банк заблокував її рахунки, встановив ліміти на видаткові операції та припинив доступ до веббанкінгу «Ощад 24/7».
Вона зазначала, що про запровадження таких обмежень її не повідомили, а під час звернення до служби підтримки банк відмовився пояснити причини блокування, запропонувавши особисто звернутися до будь-якого відділення банку.
У скарзі, направленій до банку з використанням кваліфікованого електронного підпису, позивачка повідомила, що перебуває на тимчасово окупованій території України, тому не може особисто прибути до відділення. На її думку, встановлені обмеження фактично позбавили її можливості користуватися власними коштами, які були єдиним джерелом доходу.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що банк мав право застосувати тимчасові обмеження до проходження клієнтом ідентифікації.
Апеляційний суд, навпаки, дійшов висновку про незаконність дій банку, зазначивши, що останній не довів належного проведення процедур фінансового моніторингу та безпідставно обмежив доступ клієнта до рахунків.
Переглядаючи справу, Верховний Суд встановив, що у квітні 2024 року банк отримав матеріали кримінального провадження щодо шахрайського отримання пенсійних виплат громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, із використанням підроблених довіреностей.
Позивачка була серед осіб, яких стосувалося розслідування. Після цього банк запровадив тимчасові обмеження та запропонував їй пройти особисту ідентифікацію.
Позиція Верховного Суду
Суд вказав, що право банку як суб'єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.
Право банку як суб'єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику.
ВС зазначив, що судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки тому, що АТ «Ощадбанк» не розривав правовідносини з позивачем, а тільки обмежив їй певні банківські послуги, запропонувавши пройти особисту ідентифікацію в будь-якому відділенні банку, що останньою зроблено не було.
Водночас Суд звернув увагу, що належна перевірка здійснюється в разі, зокрема, виникнення сумнівів у достовірності чи повноті раніше отриманих ідентифікаційних даних клієнта.
Повторна ідентифікація та верифікація клієнта не є обов'язковими лише за умови відсутності у суб'єкта первинного фінансового моніторингу підозр та/або підстав вважати, що наявні документи, дані та/або інформація про клієнта є нечинними (недійсними) та/або неактуальними.
Суд зазначив, що вищевказані обставини стали підставою для встановлення обмежувальних заходів у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за картковими рахунками клієнта до особистої ідентифікації позивачки у будь-якому відділені банку.
При цьому, станом на час розгляду цієї справи, вона таку ідентифікацію не пройшла, хоча, на думку Верховного Суду, у банку дійсно були обґрунтовані підстави вважати, що інформація про клієнта може бути неактуальною.
ВС вказав, що АТ «Ощадбанк» було встановлено обмеження на видаткові операції за рахунками позивача у зв`язку із обґрунтованою підозрою на те, що платіжні картки можуть перебувати у третіх осіб та доступ до її рахунків/платіжних застосунків/систем дистанційного банківського обслуговування можуть мати треті особи, а тому Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у цій справі.
Суд зазначив, що позивачем не доведено факт порушення її прав щодо неправомірного застосування банком обмежувальних заходів у вигляді лімітів на здійснення видаткових операцій за її картковими рахунками.
При цьому вказаний захід має тимчасовий характер і подальше обслуговування платіжних карток та рахунків стане можливим після проведення актуалізації даних при зверненні та особистій присутності позивача у відділенні банку.
Таким чином, Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу АТ «Ощадбанк», скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
Така позиція конкретизує межі застосування банками заходів фінансового моніторингу та підкреслює, що тимчасове блокування окремих банківських сервісів не є тотожним односторонньому припиненню договірних відносин із клієнтом.
Читайте також: перевірки СБУ та блокування карток та коли ВПО насправді можуть втратити пенсію.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
