Скриншоти, телеграм-канали і відео з мережі: чи можуть вони бути повноцінними доказами в суді
Судді Великої Палати Верховного Суду виступили в межах круглого столу «Питання допустимості та автентичності електронних доказів, отриманих із відкритих джерел (OSINT), у кримінальних провадженнях щодо міжнародних злочинів» на базі Тренінгового центру прокурорів України.
Під час заходу вони представили аналіз актуальної судової практики щодо специфіки використання електронних доказів, зібраних методом розвідки на основі відкритих джерел (OSINT).
Так, у ВС наголосили, що інструментарій OSINT став одним із ключових у розслідуванні воєнних злочинів та злочину агресії. Водночас чинне кримінальне процесуальне законодавство України не містить дефініції поняття «OSINT». Відсутність спеціального нормативного регулювання стає підставою для порушення стороною захисту питань щодо належності та допустимості відповідних доказів.
Попри законодавчі прогалини Верховний Суд вже сформував сталу й послідовну правозастосовну практику. Аналіз низки постанов Верховного Суду у справах щодо державної зради, колабораційної діяльності та посягання на територіальну цілісність свідчить, що інформація, здобута в мережі «інтернет», оцінюється судами за загальними правилами КПК України.
Відтак, у ВС виокремили такі ключові правові позиції Суду:
- процесуальне закріплення: слідчі органи мають право проводити огляд загальнодоступних інтернет-ресурсів, вебсайтів і телеграм-каналів у порядку ст. 237 КПК України. Зафіксований протоколом зміст цифрової інформації, що відображає обставини кримінального правопорушення, є належним доказом;
- доступ до відкритих даних: пошук та отримання відомостей із джерел, доступ до яких не обмежено їхнім власником (наприклад, офіційні вебсторінки державних органів РФ або відеозаписи у вільному доступі), не потребує попереднього дозволу слідчого судді;
- критерії автентичності форми: відсутність електронного цифрового підпису, використання іноземної мови в зафіксованих публікаціях або надання доказів у вигляді цифрових копій (DVD-файли, скриншоти) не є безумовною підставою для визнання їх недопустимими чи неналежними в тлумаченні статей 86–89 КПК України, якщо їх було здобуто без порушень процесуального закону.
Насамкінець у ВС зазначили, що результати моніторингу відкритих джерел і цифрового середовища долучаються до матеріалів провадження здебільшого як документи (в порядку ст. 99 КПК України) та як додатки до протоколів слідчих (розшукових) дій (відповідно до ст. 105 КПК України).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
